Суть гри проста: ви керуєте пелюстком, запліднюючи якомога більше квітів на своєму шляху, а квіти в свою чергу перетворють сірі грубі пейзажі на зелені безкраї простори. Гра легко та невимушено занурює у свій світ, спостерігати за озелененням навколишнього середовища цікавого протягом всієї гри, подеколи стає навіть трохи моторошно від дизайну рівня. Керування на геймпаді мінімалістичне: вам потрібен лише лівий стік та кнопка прискорення. Один бал зняв за невиправданні очікування. Гра подає себе як медитативну, але це не зовсім так насправді, бо ви іноді банально будете промахуватись по квітам, тож доведеться пролітати одні і ті ж локації по декілька разів доки не спрацює наступний тригер. Гра досить коротка, проходиться за півтори години, має в собі 6 рівнів та один бонусний, що, до речі, мене приємно здивувало, бо бачу таке вперше, щоб розробники влаштували титри до гри у вигляді безпосереднього ігроладу. Загалом, нічого видатного, але для скрашування дозвілля підійде.
Перш за все варто сказати, що медалька посідає важливе місце у моїх спогадах, бо в дитинстві я грав її на першій пс, ту саму, найпершу в серії. Щодо технічного стану поточного релізу є питання, а саме те, що гра крашиться при спробі зміни будь-яких графічних налаштувань. Фікситься це елементарно, на форумі є туторіали, але все ж. В цілому грається досить приємно незважаючи на свій вік, але є питання до нерівномірної складності рівнів — щось ви будете пробігати як сайд-квест у корейській ммо, а над дечим доведеться добряче попітніти. Купуючи цю гру ви отримуєте по суті пак 3 в 1: основна гра та два доповнення, які по суті є окремими самостійними іграми з новою зброєю, локаціями та сюжетом. HLTB каже, що на проходження гри та двох доповнень піде в середньому 17 годин, але оскільки я не кіборкотлета, то в мене на це діло пішло близько 25 годин. Грав ванілу та spearhead на середній складності, а от із breakthrough не витримав постійного зерг-рашу і перемкнув на легку складність (для цього потрібно починати гру спочатку, майте на увазі). Пограв трохи у мультиплеєрі, грати є з ким, ввечері близько сотні онлайну, що для гри 2002 року досить таки непогано. Мультиплеєр досить фановий, купа мап, різні режими. Моє особисте досягнення це кілстрік із снайперської гвинтівки у 20 голів, що могло вилитись і у 40, якби тімейти втримали фланг. Тобто на серверах майже відсутні олдскульні задроти, котрі грають в одней те саме 20 років, навідміну від першого халф-лайфа і йому подібних. На розпродажі гру можна вихопити за 50 грн, що однознано варте 25 годин сюжету та купи фану в мультиплеєрі.
Перед початком гри ви збираєте свою колоду, яка складається із карток різних типів, основні з яких — це картки спорядження та карти сутичок. Картки спорядження відповідають за екіпірування вашого героя, що вливає на харектеристики, активні здібності та т.п. Карти сутичок це по суті урізноманітнення проходження, ці картки будуть траплятися вам впродовж проходження рівня у вигляді маленьких пригод на кшталт зустрічі у таверні зі старим гобліном, переправляння через річку або це будуть сюжетні картки після проходження котрих відкривається їх продовження у вигляді наступних карток. Проходження кожного нового рівня ви починаєте з базовим набором карток спорядження на вашому герої, решту доведеться добувати впродовж проходження рівня. Суть гри полягає у покроковому проходженні рівнів, які складаються із карток сутичок, як безпосередньо обраних вами, так і деяких базових. Ви маєте три основні параметри: здоров'я, їжа та золото. Золото ви можете витратити у купців на картки спорядження, знищення постійних дебафів тощо. Кожен новий хід витрачає їжу в обмін на відновлення здоров'я, якщо їжа закінчилась, то здоров'я починає знижуватись. У грі присутній елемент кидка кубика у вигляді перетасовування карток типу: вдача/невдача та вибору якоїсь із них з відповідним наслідком. Цікаве рішення полягає в тому, що деякі сюжетні картки сутичок можуть бути намертво закріпленими у вашій колоді та вимагати для подальшого проходження знайти одну вдалу картку посеред трьох невдалих. Таким чином ви будете часто отримувати дебафи доки не пройдете відповідну гілку сюжетних карток. Бойова система досить проста: вам потрібно заклікувати ворогів, контратакуючи зелені атаки ворогів і ухилятись від червоних, використовуючи паралельно із цим активні здібності від артефактів/зброї. Найбільший мінус бойової системи це те, що камерою керувати ми не можемо, тому іноді ми просто не зможемо вчасно ухилитися від атаки ворога і будемо отримувати невиправдані пошкодження.
Перед придбанням думав, що отримаю досвід схожий із тим, що мені подарував Portal, але помилився. Награв 7 годин, але, здається, не дійшов і до половини. Часто виникали ситуації коли я просто не міг самотужки здогадатись як пройти той чи інший рівень, чого жодного разу не траплялось під час мого проходження Portal. Найбільш красномовним випадком щодо інтуїтивності гри став рівень, де були розгадані всі загадки окрім однієї — зачинених дверей. Я півгодини бився над тим як їх відкрити, але вчергове довелось переглядати чуже проходження аби зрозуміти, що двері розблоковуються натисканням кнопки на терміналі, який виглядає просто як оточення, з яким наче як і не потрібно взаємодіяти. Ще декілька цікавих моментів стосовно логіки гри: 1) Магніти. Зі школи пам'ятаю, що притягуються протилежні сторони, але у грі все навпаки — протилежні сторони відштовхуються, що на перших порах трохи вибавило з колії. 2) У грі є певні механізми, які випускають із себе промінь, у ці механізми потрібно вставити куб, зарядити його, після чого промінь починає поширювати магнетизм. Так от уявіть собі: щоб взяти куб у руки потрібно натиснути клавішу E, це ок. Підходимо із кубом до механізму і так само натискаємо E аби встановити його у механізм, але це не спрацьовує, бо куб автоматично наче примагнічується до механізму і наше натискання клавіші E виймає його звідти. За 7 годин гри я так і не зміг звикнути до цього дивного рішення розробників і, до речі, схоже, що не я один, бо переглядуючи проходження інших людей, бачу те ж саме дурне колупання біля цих механізмів по декілька зайвих секунд. Чи варто купувати гру? Я би радив купляти тільки якщо ви дійсно завзятий шанувальник цього жанру і пройшли вже не одну подібну гру, а якщо ви такий самий бевзь як я, то краще свій вільний час витратити на перепроходження Portal.
