Гра дитинства, пишу цю рецензію на ванільну версію гри, радше для себе, щоб колись прочитати та згадати гарні моменти... Чудова атмосфера, що тут сказати, музика яка чіпляє щось всередині мене. Добротний сюжет, місцями гра дуже красива, кілька разів я просто заклякав від краєвидів (на поверхні) Не без технічних проблем, низький FOV який треба лікувати власноруч. Баги скриптів хоч і не часті. Геймдизайн деяких завдань зараз відчувається дуже старо. Наприклад момент з ворогами кульками в Д-6. В двух епізодах, хоча одного було б достатньо. Але все це якось не залишається в пам'яті на відміну від сюжету, і пречудових образів в голові. Та і сюжетний вибір в кінці. І головна думка вплетена крізь всю гру тонкою ниткою. Про мир та війну. Людяність, і те що інколи люди гірші за будь яких монстрів. Особливо зараз після 2022 року. Особливо резонує в мені. Загалом рекомендую, однозначно. Хоча можливо якщо це ваше перше знайомство з грою. Радив би Redux версію. Думаю ще можливо ознайомитись з книгою, для загального кругозору. Мир вам люди.
