Вже вкотре переконуюся, що грати в наш час в старі шутери мені не те щоб подобається. Тим паче якщо ще й немає ностальгічних відчуттів до гри. Саме це і сталося з цією грою, бо це було моє перше з нею знайомство. Гра в принципі хороша і постановка катсцен тут просто на неймовірному рівні та грі чогось не вистачає. Сюжет мене не дуже сильно захопив, ігровий процес поганенько зістарівся і стріляти з різних видів зброї тут не дуже приємно. А фішка з командуванням загонами солдатів різного призначення спочатку здавалася цікавою, але вже через кілька місій я зрозумів, що просто саджаю їх відволікати ворогів, а сам в цей час намагаюся всіх їх знищити. І це важко зробити, бо вороги дуже сильно б'ють у відповідь і доводить знову перегравати по 10-15 хвилин, бо чекпоінти тут розставлені досить далеко один від одного. Та в загальному, гра ніби хороша і можна було б спробувати її допройти (тим паче, що мені всього два розділи лишилося), але щось мене взагалі не тягне грати в неї далі. Може якось іншим разом спробую.
Щойно закінчив проходження цієї коротенької, але дуже прикольної та веселої гри і можу з впевненістю сказати, що мені сподобалося :) Плюси гри: + Просто чарівна музика + Кумедний та вдалий гумор + Динамічна боївка + Соковита стилізована візуальна частина + Українська текстова локалізація (дякую всім, хто був причетним до її створення) Мінуси гри: - Простенький сюжет - Невелика різноманітність ворогів - Коротка тривалість гри В підсумку, En Garde! - це чудова гра на кілька вечорів, що здатна подарувати позитивні та веселі емоції :) PS: Fireplace Games and Kepler Ghost, thank you for adding the Ukrainian localization to your game! It's essential for players from Ukraine.
Дуже коротеньке доповнення, яке мені хоч і сподобалося, бо воно продовжує та завершує історію головного героя, але тривалість DLC занадто мала. Сподобалося: + Нормальний сюжет та цікавий лор подій, котрі розвиваються після завершення основної гри + Soulslike боївка + Казковий візуал в стилі Torchlight + Приємний музичний супровід, котрий нагадав мені серію Prince of Persia + Класно перероблені локації одного з регіонів основної гри + Озвучка персонажів та гумор все ще радували + Класний новий набір броні +/- Цікавий задум з втратою всієї зброї головного героя і поступовий її пошук для відновлення арсеналу, але я так і не зрозумів чи мені сподобалося це... Не сподобалося: - Ще більше баґів!!! - Всього один бос, так ще й бій з ним не дуже цікавий, бо він викликає собі на допомогу багато звірів, що тільки розтягує бій. А через забаґованість, я двічі йому програв, що взагалі не прикольно... - Відсутність нових ворогів - Оптимізація За таку не велику ціну, доповнення можна придбати та пройти, але не очікуйте чьогось кардинально нового в порівнянні з основною грою.
Мені сподобалася ця гра і я отримав багато задоволення під час її проходження. Можу сміливо рекомендувати всім, кому подобається soulslike боївка, дослідження локацій, цікавий сюжет та лор вигаданих всесвітів. Сподобалося: + Цікавий сюжет та розвиток дружби між головним героєм та його помічником - балакучим антропоморфним вовком + Класна озвучка персонажів та гумор + Soulslike боївка + Казковий візуал в стилі Torchlight + Приємний та різноманітний музичний супровід на локаціях + Дослідження обширних локацій та пошук секретів + Прокачка персонажа за допомогою підвищення майстерності володіння зброєю, бо саме за зброєю закріплені покращення кількості здоров'я, витривалості, пошкодження від простих, сильних та спецальних атак + Зміна зовнішнього виду локацій, після певних подій + Класні здібності для дослідження локацій, які можна і в бою використовувати +/- Не велика кількість ворогів, котрі після середини гри починають набридати +/- Після досягнення максимального рівня, бої втрачають свій сенс, бо вже не можна буде далі прокачуватися Не сподобалося: - Мала кількість босів - Затримка між натисканням кнопки атаки і атакою чи натискання кнопки відскоку, це дуже бісило - Локації з отруйним туманом - Оптимізація - Багато баґів
Було цікаво познайомитися з грою GSC Game World з епохи до S.T.A.L.K.E.R., та я зрозумів, що грати зараз в шутери початку 2000-х для мене проблематично, бо в них застарів ґеймдизайн. З цією грою в мене виникли такі проблеми, що я задовбався шукати невеликі предмети з сюжетними даними і поки не знайдеш їх всі, то далі пройти не можна. Тож я і не пройшов далі четвертої місії. Та і щоб гра просто нормально працювали на сучасних ПК довелося скачувати програму dgVoodoo2 і тільки тоді вийшло пограти. Але є в даної гри і позитивні моменти. + Система керування двома персонажами. Це реально прикольно, що до завдання можна підготуватися і обрати собі двох персонажів, а також обрати їм спорядження і навіть відповідний до місцевості камуфляжний одяг. А під час самої гри можна перемикатися між персонажами і віддавати напарнику різні команди. Це мене приємно здивувало, бо такого навіть зараз не побачиш, а дана гра вийшла аж у 2001 році. + Універсальна зброя. Справа в тому, що у персонажів всього одна зброя, але вона перемикається на різні типи набоїв і при цьому візуально теж змінюється. Це креативно і досить футуристично, як на мене. В принципі, якби не ці завдання з пошуку даних на місіях, які мені було важко знаходити, то я б продовжив грати у цю гру. Але мені не хочеться витрачати свій час на таке нецікаве занняття. Тож я радий, що ознайомився з Venom. Codename: Outbreak, хоч і не пройшов її до кінця. Це був цікавий досвід.
А непоганий соулслайк і загалом хороша гра, вийшла в творців зі студії Spiders. Видно, що їм було не все одно на альтернативну історію власної країни і вони хотіли цікаво її показати і розказати. Плюси гри: + Цікавий сюжет про часи Французької революції, але з допомогою автоматонів + Стильний дизайн ворогів, зброї та вбрання + Зручна боївка + Різноманіття озброєння і вбрання + Досить обширні локації, які хочеться досліджувати і різні секрети, котрі хочеться знаходити + Вертикальність локацій, що урізноманітнює їх дослідження + Дуже красиві бойові анімації головної героїні + Непогані додаткові завдання, котрі розширюють лор гри +/- Музика в грі сподобалась на половину, бо в боях з босами і на деяких локаціях вона прекрасна, а в решті випадків - музика просто присутня й ні чим особливим не виділяється +/- Складність гри трохи дивна, бо спочатку кілька годин звикаєш до таймінгів зброї і вивчаєш прокачку, а потім проходиш всіх босів з першої ж спроби Мінуси гри: - Системні вимоги (не знаю, що вони зробили зі своїм рушієм, але попередня їх гра GreedFall в мене працювала прекрасно, а Steelrising ледь на мінімалках запускається) - Божевілька камера в боях, яка може залізти кудись за текстури, особливо під час бою з великими противниками (але це біда всіх соулслайків, тож я ніби вже й звик до цього...) - Кілька разів гра в мене вилітала і це сталося навіть під час фінальної катсцени PS: моя рекомендація, якщо хочете досліджувати локації з комфортом, то пройдіть спочатку перших сюжетних босів, які дають додаткове спорядження та вміння (гак-кішка, спеціальний деш та удар ногою) і тоді досліджувати можна буде всі закутки :)
В Cagliostro’s Secrets нам пропонують дослідити нову і досить масштабну локацію - Лікарню Святого Луї. Вона населена як знайомими ворогами, так і трьома абсолютно новими, котрі видалися мені досить цікавими. Також, це доповнення розширює асортимент зброї головної героїні та має одне нове вбрання. Ну і звісно ж в фіналі чекатиме новий бос. Сюжет доповнення трохи більше розповідає про створення автоматонів і жорстокі експерименти над людьми, які проводилися у стінах цієї лікарні. Інколи, коли я читав різні записки про ці експерименти, то мене охоплювало невелике моторошне відчуття. Та в цілому, сюжет в Cagliostro’s Secrets не надто цікавий, він просто середненький. А от досліджувати локацію, знаходити приховані "смаколики" та битися з ворогами було цікаво та приємно. Тим паче, що дизайн оточення та нових ворогів мені сподобався. Хоча в оточенні і зустрічалися самоповтори та це, мабуть, і логічно, бо різні приміщення в лікарні й будуть схожі. Серед мінусів я може зазначити високу ціну доповнення, бо без знижки воно коштує - 14.99 доларів, а це дуууууже дорого як на DLC на чотири години. Я його отримав в складі Steelrising - Bastille Edition, але окремо купувати я б не радив. Та якщо захочете отримати всі досягнення в грі, то воно, на жаль, обов'язкове. PS: після проходження Cagliostro’s Secrets, можна повернутися в локацію Бастилія і дослідити нову частину цього рівня і знайти там ще одну зброю :)
Я вже десять годин пробігав з цією зброєю і цілком нею задоволений. Вона має хорошу дальність ураження, класний спеціальний прийом, котрим можна повалити ворогів на землю, непогане комбо сильних ударів, що можуть застанити противників і неймовірно красиві анімації ударів. Ще й отримав я цю зброю на самому початку гри, що трохи полегшило проходження. Отримав я Discus Chain в складі Steelrising - Bastille Edition, тож не купував її окремо і мені здається, що ціна в 3 долари для однієї лишень зброї, то забагато. Та якщо купуватимете Bastille Edition, то це непоганий початковий варіант для знищення ворогів.
Грати зараз в Mirror's Edge не дуже комфортно, бо вона погано зістарілась. І я не про візуальну складову, а про ігровий процес. Можливо, на момент її виходу це не так сильно заважало отримувати задоволення від гри, але зараз я це помітив. Бо коли я все робив правильно, але героїня не дострибувала кудись чи не хапалася за потрібний мені уступ хмарочоса чи трубу, то це капець як бісило... Додайте до цього ще й моменти, коли реально не розумієш куди далі йти і що робити й отримаєте неприємно проведений час у грі. І це сумно :( Сам же паркур відчувається трохи "дерев'яним" та часом заповільним, хоча анімації головної героїні виконані непогано та й відчуття висоти часом передаються добре. Особливо для мене, бо я дуже боюся висоти. Та все ж відчувається недополірованість цієї механіки. Візуально ж, гра має непоганий вигляд і навіть, досить стильний. Поєднання чистого білого кольору з червоним, синім, жовтим та зеленим мені сподобалось. От тільки інколи, цей білий колір був аж занадто сліпучий, що голова починала боліти. Та загалом - непогано. Головна музична тема Mirror's Edge прекрасна та чаруюча і мені вона запам'яталася ще з часів анонсу гри. А решта музики просто непогана. Коли потрібно, вона драйвова чи навпаки - загадково-фантастична та не більше того. Бійки в грі реалізовані дуже примітивно, бо є всього кілька ударів та можливість забирати зброю у ворогів. А от перестрілки тут взагалі зайві, як на мене, тому що вони сильно сповільнюють ігровий процес і реалізовані теж дуже просто. Сюжет в Mirror's Edge дуже простенький та в принципі нормальний, як для першої гри в новій серії. Сестру головної героїні підставили в убивстві й тепер потрібно знайти докази її непричетності, такий собі невелечкий детектив. Шкода тільки, що персонажів та всесвіт гри погано розкривають, бо хотілося дізнатися більше. Може в наступній грі з цим краще...? В підсумку, Mirror's Edge - це дуже цікавий, концептуально, проєкт, котрому не вистачило бюджету чи часу, щоб зробити все краще.
Я пройшов перший рівень, щоб подивитися чи ця гра якось відрізняється від Painkiller Black Edition і зрозумівши, що не дуже й відрізняється, припинив грати. Щось мені не заходять зараз такі шутери де просто купа ворогів, яких потрібно знищувати і більше, практично, нічого немає. Мабуть, ця гра занадто застаріла у наш час, принаймні так мені здалося. А якщо ще й враховувати той факт, що я раніше ніколи в Painkiller не грав, то і ностальгічних почуттів до гри не маю. Тому й затримуватися в даній грі, особисто для себе, я сенсу не бачу. Треба перевірити ігри про Serious Sam, бо я в них грав у дитинстві й мені подобалося, але тепер цікаво, які зараз будуть відчуття?
