Siege of Dragonspear — доповнення-спінофф на основі перевидання оригінальної гри, яке є сюжетним мостиком між першою й другою частиною. Хоча й воно якісне за презентацією (локації дуже красиві та атмосферні, музика теж гідна), проте є відчуття, що робили заради галочки, а радше навіть заради заробітку на ностальгії фанів оригінальної дилогії. Сюжет клигає, але він має вельми недурну постановку й розширює лор всесвіту додатковими подробицями, окрім того, трішки розкриває бекграунд головного героя та його напарників. Побічні квести теж середненькі, але в дечому кращі за основні. Геймплейно нічого особливого, той же оригінал, але з повністю новим контентом, і контенту цього тут вдосталь — на 25+ годин гри. Оцінки: Геймплей: 7.5\10 Сюжет: - основна лінія: 6.5\10 - побічні квести й світ - 7\10 Графіка: 8.5\10 Звук й музика: 8.5\10 Керування: 7.5\10 Атмосфера: 7.5+\10 Локалізація (винятково текстова, українська): 7.5\10 Загальна оцінка: 7+\10 (7.3) Вердикт: застарілий в усьому (для 2016 року) спінофф до основи, але якщо ви є фаном оригінальної дилогії та ще хочете додаткової порції — піде. P. S. є текстова українська локалізація, проте вона містить купу помилок та явно не відшліфована, з-поміж цього, частина озвучки тут українською, а частина англійською. Але основний сюжет перекладено без особливих проблем. В курсі, що є окремий інсталятор з типу оновленою версією перекладу, але потрібно багато танцювати з бубнами, щоб його коректно встановити.
Революційний для свого часу проєкт, який продемонстрував як потрібно створювати стелс-екшни, та який першим вдало інтегрував елементи кінематографу в відеоігри. Саме Metal Gear Solid своїм прикладом доводить, що Хідео Кодзіма дійсно є генієм, бо створити таке в 1998 році міг лише він: гра досі вражає глибоко продуманим геймдизайном та загальною опрацьованістю. Це справжній суперхіт, який все ще актуальний через свою абсолютну безкомпромісність — вкрай стильний, технологічний, з талановито поставленим сюжетом та неймовірно уважний до деталей, чим не похизується навіть більшість сучасних ігор. MGS зробив Хідео і його команду зірками в гейміндустрії, в якій вони самі диктували нові правила, встановлюючи таким чином тренди на покоління вперед. Попри безпорадне керування (навіть на геймпаді від ХВОХ Series), відсутність нормального перекладу й певну моральну застарілість, в цю гру грати треба, бо вона здатна здивувати геймдизайном й через чверть століття після появи на світ. Оцінки: Геймплей: 9+/10 Сюжет: 9/10 Графіка: 9/10 Звук й музика: 9.5/10 Керування: 6/10 Атмосфера: 9+/10 Локалізація (любительська, російська): 5/10 Загальна оцінка: 9.5/10 Вердикт: одна з провідних ігор свого покоління, яка лишила визначний слід в історії.
Fallout 2 відрізняється від оригіналу не лише духом, а й навіть геймплеєм (незважаючи на майже однакову основу): це більше напівфріплейна пісочниця з гігантським рівнем свободи у величезному й глибоко продуманому світі, аніж сюжетноорієнтований нарис похмурого постапокаліпсису. Гра розкривається не одразу і спершу відчувається трохи покращеною копією оригіналу, але якщо дати їй другий шанс, вона розкриє себе з ліпшого боку та дасть усвідомити, що насправді це щось більше — з унікальними відмінностями і деталями (хоча й місцями не зовсім доцільними), ніж просто обережне продовження з новим контентом. Чого тільки вартий Нью-Ріно, краща локація гри та одне з найкращих міст в історії гейм-індустрії. Вражає той факт, що цей велетенський й дійсно складний проєкт було розроблено усього за рік. Це гідно поваги, адже геймплею тут на добру сотню годин, не кажучи вже й про те, що тут доволі помітно відчуваються наслідки своїх вчинків, а подібним похизується не кожна топ-ролівка. Єдиним слабким місцем можна назвати хіба що обгортку — вона не надто змінилася у порівнянні з першою частиною, а місцями й поступається їй, не згадуючи вже й про інші топові ігри того року. Неоднозначним є технічний стан: гра періодично вилітає й інколи багує, але це терпимо і не заважає пройти її до кінця. Суто рекомендую пройти Fallout 2 в складі Restoration Project: він відновлює багато вирізаного/задуманого контенту й робить гру більш цілісною та якісною. Оцінки: Геймплей: 9/10 Графіка: 7.5+/10 Сюжет: - основна лінія: 7.5+/10 - світ і його наповнення: 9+/10 - текст й діалоги: 8+/10 Звук і музика: 8.5+/10 Атмосфера: 9/10 Керування: 7.5/10 Локалізація (повна, від 1С): 9.5/10 Загальна оцінка: 9/10 Вердикт: безсмертна класика, котра досі лишається одним з еталонів рольової гри.
Батько усіх фентезійних CRPG, який тримається непогано і 24 роки потому. Сюжет, попри очевидну банальщину, є достатньо цікавим, щоб хотілося пройти його повністю. Геймплей же місцями архаїчний і в чомусь занадто простий, але певне задоволення приносить. Також гра здатна порадувати розкішною музичною складовою та захопити пригодницьким духом на десятки годин. Є шарм «бульварного фентезі», але це вже на смак кожному. Приємно здивує наявність певних дрібних деталей, яких немає навіть в сучасних аналогах, хоча гра вже яка старезна. В деяких конкретних аспектах гра дійсно застаріла, проте вона цікава й наразі, а для свого часу це справжній шедевр, особливо враховуючи що це був перший досвід BioWare на поприщі фентезійних рольових ігор. Відзначу, що є повноцінна українська локалізація — вона топова, але потребує певного редагування і доозвучання. Саме перевидання хороше, хоча перемальовані ролики складно назвати однозначно вдалими. Оцінки: Геймплей: 8/10 Сюжет і квести: 7.5+/10 Графіка: 8+/10 Музика й звуки: 9/10 Інтерфейс та керування: 7.5/10 Текстова складова: 7.5/10 Атмосфера: 8.5/10 Локалізація: 9.5/10 Загальна оцінка: - гри: 8.5/10 - перевидання: 7.5/10
Fallout — это штучный по меркам своего времени продукт с глубокой ролевой системой, что позволяет отыграть практически любого персонажа и действовать со свободой выбора. Мир Fallout не очень большой, но вручную проработанный, компактный и чертовски притягательный, в него легко поверить из-за логичного и достоверного устройства, несмотря на некоторые условности. В наличии также запоминающийся сеттинг в необычайном сочетании из классического постапокалипсиса, ретрофутуризма, элементов вестерна и модерна, что вкупе с детально прописанным лором сделало мир столь самобытным. Сюжет довольно простой и звёзд с неба не хватает, но предлагает вариативность и моральные дилеммы, не деля ничто на чёрное и белое, а также имеет добротную проработку побочных квестов и крепкое качество текстов. Сильно дополняет картину феноменальная музыка Марка Моргана, и это тот случай, когда каждый трек можно считать произведением искусства. Помимо музыки, в игре полно различных особенностей, что делают её атмосферу глубже: от тончайшего, искусно поданного чёрного юмора и проработанной карты мира до скрытых квестов, пасхалок и максимально органичных деталей интерфейса. Fallout вышел в 1997 году, но благодаря тому, что является не трёхмерным, а вручную нарисованным в изометрии, умудряется выглядеть великолепно и по сей день за счёт невероятного арта, внимания к деталям и неповторимой стилистики, что сделало его сеттинг не только инновационным для своего времени, но и узнаваемым даже сегодня. Это великолепная игра, которая до сих пор морально почти не состарилась, но её слегка портят местами невнятный геймдизайн, часть кривых механик, баги и общий лёгкий налёт недоработанности, поэтому во всём она не совершенна и может временами вызывать скуку, если местами даже не раздражать. Оценки: Геймплей: 8.5+/10 Сюжет: - основная линия: 8+/10 - мир и его наполнение: 9/10 - тексты и диалоги: 8/10 Графика: 9+/10 Звук и музыка: 10/10 Управление: 7/10 Атмосфера: 9.5/10 Локализация: 10/10 Общая: 8.9\10
